Наприкінці липня – на початку серпня команда громадської організації ТЕНЕТ разом з делегацією української молоді взяла участь у щорічному міжнародному освітньому заході Dikh He Na Bister 2024 («Дивись та не забувай»), що відбувся у Кракові, Польща. Цей 6-денний захід, присвячений пам’яті геноциду ромів під час Другої світової війни, об’єднав сотні молодих людей з усього світу для спільного навчання, рефлексії та вшанування жертв.
Що таке Dikh He Na Bister?
Dikh He Na Bister, що в перекладі з ромської мови означає «Дивись та не забувай», — це найбільша в Європі молодіжна ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності про геноцид ромів. Захід має на меті не лише розповісти про трагічні події минулого, а й надихнути нове покоління активістів на боротьбу з расизмом, дискримінацією та мовою ворожнечі, які, на жаль, досі існують у сучасному світі.
Українська делегація та роль ТЕНЕТ
Як партнер заходу від України, ГО ТЕНЕТ підготувала та супроводжувала групу ромської та не-ромської молоді. Протягом шести днів учасники занурювалися в історію та культуру ромського народу, досліджуючи складні теми через лекції, воркшопи та дискусії.
Ключовими моментами програми стали:
Відвідування Державного музею Аушвіц-Біркенау: Учасники на власні очі побачили масштаби нацистських злочинів у колишньому концтаборі, який називали «Фабрикою смерті».
Зустріч із Крістіаном Пфаєм: Спілкування з ромом, який пережив геноцид, стало потужним свідченням стійкості людського духу.
Вшанування пам’яті: 2 серпня делегація долучилася до центральної комеморативної церемонії, присвяченої роковинам ліквідації нацистами так званого «циганського табору» в Аушвіці, де в одну ніч було вбито тисячі ромських чоловіків, жінок та дітей.
«Час пам’ятати»: Наша графічна історія про людяність
Під час заходу команда ТЕНЕТ мала нагоду представити міжнародній спільноті свій унікальний проєкт — графічну історію «Час пам’ятати». Це видання, створене на основі спогадів Івана Корнійовича Білащенка, є маленьким кроком до популяризації історій, які часто залишаються непочутими.
«Найзнаковішою зустріччю з І.Білащенком була наша спільна поїздка на «Dikh He Na Bister». Тиждень, проведений з «нашим дідусем», залишив у пам’яті сотень учасників його філософські роздуми про життя», — згадує команда.
Цей комікс, виданий українською, англійською та ромською мовою (діалект росєйський), нагадує молодим поколінням про важливість людяності, співчуття та єдності у найважчі часи. Електронна версія видання доступна на нашому сайті.
Голоси пам’яті: Враження команди від відвідування Аушвіц-Біркенау
Візит до Аушвіца нікого не залишає байдужим. Це місце, де кожна тінь нагадує про безмежну людську жорстокість. Ось лише кілька думок від нашої команди, якими вони поділилися після відвідин меморіалу.
Руслана Склярова: “Я відчула, що жорстокість завжди поруч з нами. Те, що її кістлява, сохла рука ще не дотягнулась до тебе, означає лише те, що хтось колись віддав за це своє життя. Люди створюють пекло один для одного. Вони замордовують дітей, потім будують музеї на кістках і кажуть про памʼять так, ніби це зробить сучасність менш злочинною.”
Тетяна Сторожко: “Аушвіц став вмістилищем такої концентрації смутку та болю, який неможливо усвідомити. Особливо багато тригерів виходить на поверхню, коли приїжджаєш в це місце з країни, яка зараз проживає жахи війни.”
Віра Дрангой: “Минулого року я була учасницею на заході, а в цьому році я була фасилітатором. Кожного разу візит в Аушвіц відбивається ще одним шрамом в памʼяті… І після кожного візиту ти все краще розумієш сенс слова «геноцид» та його масштаби.”
Артур Іваненко: “Це була моя пʼята поїздка на Dikh He Na Bister. З кожним роком я дедалі більше усвідомлюю, наскільки важливою є наша робота, аби запобігти повторенню цих жахіть… Знати й пам’ятати — це наш обов’язок перед тими, хто не вижив, і перед тими, хто ще тільки народиться. Адже памʼять — це наша спільна відповідальність за майбутнє.”
Участь у Dikh He Na Bister — це не просто освітня поїздка. Це потужний емоційний досвід, який зміцнює нашу рішучість працювати заради майбутнього, де немає місця для ненависті та геноцидів. Разом ми зберігаємо пам’ять і будуємо світ, заснований на повазі та правах людини.
