У сучасному світі мова ворожнечі все частіше ховається за «жартами», мемами та «думками вголос». Але для тих, хто щодня стикається з дискримінацією, це не просто слова — це удари. Саме тому Центр суспільних трансформацій «Тенет» провів тренінг “Stop Hate Speech” для ромської молоді з усієї України, щоби дати їй не тільки знання, а й силу діяти.
Тренінг проходив в Івано-Франківську з 29 березня по 1 квітня.
Навіщо це було потрібно
Ромська молодь, попри активність і бажання змін, часто не має ресурсів чи простору, де її чують. Тим паче, коли йдеться про такі складні теми, як мова ненависті, упередження чи стигма. Цей тренінг став відповіддю на запит молоді: розібратись, зрозуміти, навчитися протидіяти та говорити впевнено — про себе і про свої громади.
Як це відбувалося
Тренінг зібрав молодь віком 14–25 років із різних куточків України. Протягом кількох насичених днів вони не лише слухали, а й працювали в групах, дискутували, створювали, ділилися особистим.
Серед тем, які обговорювали:
- як розпізнавати мову ворожнечі та де проходить межа між неприйнятним жартом і реальною загрозою;
- які є форми дискримінації — у побуті, у школі, в соцмережах;
- як працює мова ворожнечі в онлайн-просторі: від мемів до коментарів;
- як ефективно реагувати — і особисто, і через публічні кампанії;
що таке контрнаративи і як їх створювати; - як перетворити свою думку на локальну ініціативу чи адвокаційну кампанію.
Особливу увагу приділили практиці: учасники працювали над власними ідеями, створювали відео, придумували концепти інформаційних кампаній, обговорювали приклади з реального життя. «Було відчуття, що ми не просто слухаємо — ми вже щось змінюємо», — розповіла одна з учасниць після креативної сесії з відео.
Люди, які навчали та надихали
Тренінг проводили проєктна менеджерка Ольга Медведєва та дослідниця Віра Дрангой — ромська активістка, яка ділилася власним досвідом протистояння стереотипам. Її відвертість і енергія стали одним із найцінніших елементів заходу.
Також до учасників доєднався онлайн Владислав Яцук, начальник управління молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України. Молодь не лише поставила йому запитання, а й почула про можливості, які вже відкриті перед ними.
Справжні зміни починаються з атмосфери
Попри те, що на початку багато хто хвилювався — чи «достатньо розумний», чи «буде цікаво», вже на фінальній рефлексії більшість говорила одне й те ж:
«Мені не було сумно жодної хвилини. І вперше я відчув, що мою думку чують. Кожного з нас чули. І це важливо».
Такі заходи — не панацея. Але вони точно дають старт. Вони показують молоді, що вона має право говорити. Що її голос — важливий. І що змінювати реальність — можливо.
