2 серпня цього року для участі в заходах присвячених 70-й річниці “циганської ночі” – масового винищення ромів в Освенцимі-Біркенау – Міжнародна Ромська Молодіжна мережа Ternype зібрала в Кракові близько 1.000 молодих ромів і не-ромів, які представляли понад 25 країн.
Тетяна Сторожко стала учасницею заходу у складі української делегації, яку очолював вчений та дослідник Михайло Тяглий, співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту.
Програма включала 2-денну наукову конференцію, цикл освітніх семінарів та тренінгів, зустрічі учасників з колишніми в’язнями табору смерті, а також поїздку до Аушвіца, де відбулась урочиста церемонія з нагоди 70-ї річниці ліквідації “Zigeunerlager”, а також екскурсія музеєм.
Під час перерахованих вище заходів особливий акцент організатори робили на зустрічах та спілкуванні молодих людей з ромами, котрі пережили ув’язнення в таборі. Це дало змогу не лише ознайомитись з історичними фактами, а й отримати більш близький, емоційний досвід і краще розуміння умов, в яких перебували роми в роки ІІ Світової війни. Окрім створення простору для обміну досвідом, цей діалог між поколіннями був задуманий як спроба компенсувати порожнечу, наявну в історичних дослідженнях за останні сімдесят років. Ми також маємо надію, що це спілкування спонукає молодих учасників активізувати свої сили в галузі досліджень з усної історії і в своїх громадах зібрати спогади тих, хто вижив. Вже в ході роботи круглих столів учасники брали активну участь в обговоренні значення пам’яті про геноцид і ролі молодого покоління у збереженні та конструюванні колективної пам’яті.
Конференція
Міжнародна конференція “Освіта задля збереження пам’яті про геноцид ромів”, що, як уже зазначалося, тривала з 31 липня по 1 серпня 2014 р., об’єднала близько 80 експертів та представників зацікавлених ГО, які обговорювали стратегії вшанування пам’яті жертв Геноциду, а також ділитися успішними практиками та навчально-методичними посібниками. Одним із завдань конференції було сприяння налагодженню співпраці між дослідниками, експертами, журналістами, діячами освіти, і особливо з ромами і їх молодіжними організаціями.
Необхідність обговорення саме цих питань зумовлена об’єктивними причинами – адже геноцид ромів досі лишається не визнаним в багатьох країнах і в формальних і неформальних освітніх установах, що унеможливлює використання освітніх ресурсів в першу чергу для молодого покоління.
Так, гідним прикладом для наслідування може слугувати освітній проект, що реалізується на базі Етнографічного музею в Тарнові, де функціонує перша у світі постійна виставка, присвячена історії та культурі рома. Тут проводяться регулярні зустрічі ромських дітей (а також їхніх неромських товаришів), під час яких через безпосередній контакт зі спадщиною своїх предків циганські діти мають змогу усвідомити себе частиною окремого народу. Водночас вони зростають в очах своїх товаришів, адже як виявляється, теж мають власну історію та багату культуру.
Historia magistra vitae
Найпершим і найбільш вагомим результатом даного заходу, на думку Тетяни Сторожко, стала безцінна можливість, яку отримав кожен з учасників заходу – нагода осмислити та усвідомити, чим є Аушвіц не лише для його громади, а й для нього особисто.
Досить промовними в цьому контексті будуть слова Драгана Радосовлевича, президента ГО «Голоси меншин» (Сербія):
«Освенцим є не тільки одним з нацистських концентраційних таборів…, в якому постраждала група ув’язнених під час війни. Ні, Освенцим – братська могила Ромської нації; Освенцим є смерть і кінець існування нації рома. Сьогодні, зі сльозами на очах, ми пам’ятаємо всіх тих, хто не мали можливості жити до наступного ранку тільки тому, що вони були ромами. Нині з сумом і болем в серці, але з високо піднятою головою, ми йдемо вперед з гордістю, як нація – нація Ромів, яка чинила опір найбільшому злу і продовжувала свою ходу шляхами історії.
Освенцим – найбільша могила ромського народу, синонімом страждань і смерті. Освенцим – найбільша перемога нашого життя, синонімом ромської перемоги та існування ромського народу».
